Відділ освіти Ніжинської Районної Державної Адміністрації

Всеукраїнська наукова конференція «Українська військова звитяга. Крути – 100 років потому: міфи й історичні уроки»

29-30 січня 2018 року у Ніжині відбулася Всеукраїнська наукова конференція «Українська військова звитяга. Крути – 100 років потому: міфи й історичні уроки». У секції «Чернігівщина в роки Української революції (1917-1921 рр.) перші результати власного дослідження за темою: «Становлення радянської міліції на Ніжинщині (1919-1921 рр.) представив вчитель історії Черняхівського НВК «ЗНЗ-ДНЗ» І-ІІІ ст. Помазан Максим Борисович.

Питання становлення та діяльності радянської міліції на Ніжинщині у період Української революції та 20-тих все ще лишається знаком питання в історії. Маловідомою є структура, кількісний склад, процес формування штатів, матеріально-технічне забезпечення, напрямки діяльності міліції в означений період.

На основі фондів Ніжинського відділу ДАЧО та матеріалів НКМ ім Спаського частково вдається відтворити процес становлення міліції у нашому регіоні у 1919-1921 рр. Міліція на Ніжинщині почала утворюватись у кінці листопада 1919 року. Постановою Повітревкому від 23 листопада першим начальником повітової міліції став Точоний Наум Іванович його помічником товариш Логкоптєв. Основим завданням міліції було підтримання порядку встановленого радянською владою, забезпечення особистої безпеки громадян, боротьба зі злочинністю.  Увесь особовий склад був воєнізованим, перебував на казарменному режимі і поділявся: на старших кінних, молодших кінних, і піших міліціонерів.

Першою стала до роботи Ніжинська міська міліція, яку очолив Картун. Місто було поділене на два райони. Очільником першого району став Петро Гриневський, другого – Михайло Голодний. Міська міліція складалось з 130 осіб, із них 20 (кінних) – перебували як резерв при управлінні і по 55 чоловік у районах.

Повітова міліція поділялась на 4 райони: 1 район очолив Огієнко (особовий склад – 18 осіб); 2 район – Янко (особовий склад – 25 осіб); 3 район – Хахуна (особовий склад – 37 осіб); 4 район – Загуменний (особовий склад – 20 осіб.) Загалом повітова міліція складалась із 131 особи. 100 міліціонерів перебувало в районах і 31 (кінний) у резерві при управлінні повітміліції. На кінець 1919 початок 1920 р. лави міліції Ніжинщини разом з канцелярією нараховували 310 осіб.

Особовий склад міліції Ніжинщини взимку 1919-1920 років складався в основному з партизанів загону Кропив’янського, дизертирів з Червоної Армії та селян з довколишніх сіл. Кожен, хто вступав на службу підписував зобов’язання за яким мав прослужити в лавах міліції не менше 6 місяців; беззаперечно виконувати накази командирів і представників радянської влади та безпощадно придушувати всі виступи проти неї. Однак, слід відмітити, що перші набори були стихійними і до міліції часто потрапляли особи з сумнівним минулим.

Дисципліна серед працівників знаходилась на низькому рівні. Серед особового складу було поширене п’янство, мародерство, незаконні реквізиції продуктів харчування у селах повіту.

Матеріально-технічне забезпечення міліції в означений період перебувало у вкрай низькому і незадовільному рівні. Часто можна було побачити міліціонера з обрізом замість гвинтівки, обвішаного бомбами і кулеметними стрічками, тому важко було відрізнити його від бандита. Гостро відчувалась нестача коней для укомплектування особового складу кінної міліції. Наприклад, на травень 1921 року казенних коней у повітовій міліції було 22, а решту складала власність міліціонерів. У звітах начальник повітової міліції Н. Точоного постійно вказував на дефіцит «обмундировання та взуття, оскільки відділи забезпечення їх не видавали».

Основними напрямками діяльності міліції Ніжинщини на початку 20-х років були: несення караульної служби при адміністративних будівлях, конвоювання зарештованих, розшук дизертирів, допомога продорганам повіту, боротьба з крадіжками та конокрадством, незаконним винокурінням і самогоноварінням, запобіганні самовільним порубкам лісу, спостереженні за стратегічними об’єктами інфраструктури та зв’язку.

Найбільш скоюваними правопорушеннями в цей період були крадіжки, грабежі розбійні напади, бандитизм.

Отже, після остаточного приходу до влади більшовиків на Ніжинщині формувався новий орган правопорядку – Радянська Робітничо-селянська міліція. Основними завданнями якої було забезпечення особистої безпеки громадян, боротьба зі злочинністю та придушення опору противників радянської влади. У перші роки свого становлення міліція зіштовхунлась з труднощами комплектування штатів, низьким матеріально-технічним забезпеченням, високим рівнем злочинності. Але, не дивлячись на всі перешкоди, які зустрічались на шляху, міліція поступово ставала на захисті радянської влади, охороняючи громадський лад.



« повернутися до списку новин